Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Совеня підбігло до мами:
- Матусю, там на вулиці сніг! Нумо гуляти!
- Зачекай. От нову казку допишу і полетимо.
Малюк підійшов до віконця і дивився, як падали сніжинки донизу.
Ось і сусідня гілка вкрилася пухнастою ковдрою. Зелена глиця побіліла, як і усе довкола...
Хмари наче висіяли всі сніжинки і з легкістю полетіли кудись.
Окраєць місяця зачепився за гілку вгорі.
Але що це?

Зелена Гусеничка за літо добре підросла.
Соковита травичка і росяна водичка, квітковий пилок і солодка малина з полуницею цьому допомагали.
Тепер вона сиділа на яблунці і спостерігала, як разом з вітром з дерева падають червонуваті листочки. А, іноді, цілі яблучка.
- Пора плести кокон, - сказала їй подруга Гуся.
І поповзла в невеличку щілинку між гілок.

За вікном періщив дощ. Великі холодні краплі на мить застигали на вікні, щоб потічками стекти по склу вниз, а десь на асфальті збігтися у калюжу.
Котик Ласунчик сидів поруч з вікном за столиком і снідав. Запашне какао з шоколадним печивом змусило прискорити поїдання каші.
Малюк тримав теплу чашечку і дивився крізь скло.

За вікном крихітної хатинки-дупла у старому дубі завивав вітар, час від часу запрошуючи до танцю то поодинокі краплинки, що не втрималися на хмаринці, то пожовклі листочки граба чи клена.
Лісовий гномик Грибочок пив теплий чай і читав свіжу газету, яку вранці принесла Сорока.
"Зима близько!" кричав заголовок на першій сторінці.
- Так це значить, що свята наближаються! - зрадів гномик.

Мишеня сиділоло в нірці. Його кликала на вулицю Качечка, крякаючи вранці:"смачненькі зернятка для усіх маляток". У хлів по молоко корівка, що мукала тричі на день: "Я вже йду, молочко несу! Хто молоко п'є, той здоровим буде. У поле пісня жайворонка: "Здрастуй, сонечко ясне, Здрастуй, жито золоте, день новий прийшов до нас, Прокидатися вже час".
Але мама обіймала міцно і просила: