Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Цього року весна запізнювалась. Поле без снігу потребувало сонячного тепла, але вітри його зовсім не підпускали до землі.
Та весна мала маленьку крилату помічницю. Фея Квіточка поспішила через луг і поле. Де вона торкнеться землі, зелень проростає, посміхнеться - квіточка пелюстки розкриє.

Ця історія почалася дуже давно, коли Майстер був молодим ще, а його іграшки не такими досконалими.
Цей пупсик відразу одягнувся у джинсового каптурика та комбінезона й оселився на верхній полиці майстерні.
Та трапилось так, що творець іграшок геть за нього забув.

Якось кролю Фімку дідусь узяв з собою.
Малюк не знав, куди вони йдуть, тому уважно дивився на всі боки - тут він ще не бував.
Старі, але дуже охайні будиночки тяглися вулицею. Біля них цвіли в цю весняну пору нарциси і тюльпани.
Ось дідусь повернув до найбільшого будинку.
Великі вікна прикрашали вітражі.

Білочка Мілочка гуляла на сусідній галявині. ЇЇ горішки-ліщинки перетворилися в музичні інструменти для зайчика Тишка. А заяча мотузка стала гарною скакалкою для неї і лиски Іриски.
- А ходімо до мене, матуся пиріг спекла, - запропонувала білочка.
Лиска та зайчик ледь встигали за подружкою.
- Ось ми і вдома, - нарешті сказала Мілочка.
Тишка й Іриска оглядали гніздо. Тут вони знайшли...

Мишка сиділа біля свого ліжечка і перебирала скарби. Ось гілочка від дуба - раніше на ній висіли три жолуді і листочок, але жолуді вона зірвала, коли хотіла погратися ними, як м'ячиками, а листочок розсипався від старості. А це корінець від сосни - на ньому можна кататися як на човнику по джерелу, як на санчатах по снігу. І жолуді-м'ячики, і мотузка-гойдалка...