Людські якості

"Як весело в садочку," -- думала Сашуня, збираючись вранці з мамою.
Вчора вони всі малювали хустинки для лисички-сестрички, сьогодні гуртом співати і танцювати будуть.
Може, ту пісеньку про лисичку, що й матуся співає?
Весело перебираючи ніжками, вони попрямували з дому.

Чарівник Все Можна сидів перед своєю магічною кульою і уважно вдивлявся у дитячі личка.
--Мамо, а можна, я не буду лягати спати? -- з надією питалась мала Софійка. --Там по телевізору має новий мультик йти, а я його пропущу.
-- Сонечко, а звідки візьмуться сили для нових ігор?
І засмучена крихітка разом з мамою йшла до ліжечка.
Картинка змінилась.
--Андрійку, не можна торкатися лампочки!

Аніта знову встала з-за столу не поснідавши.
-- Доцю, не виростеш! -- попередив татко, який сьогодні лишився на господарстві разом з крихіткою.
-- Не хочу, -- і манюня склала ручки перед собою, ще й губки надула.
--А якщо животик розболиться?
Та дівчинка вже не слухала, вона спішила у дитячу, до іграшок.

Жив був собі Малюк.
Він бігав і стрибав, ні хвильки не сидів на місці.
Його допитливі оченята заглядали під кожну травичку, щоб побачити великого вусатого жука, намагалися серед синього неба помітити повітряну кульку, яку кілька хвилин назад випустила з рук неуважна дівчинка, що йшла поряд.

А чи знаєте ви, що на зірочці, яка перша ввечері з'являється на небі живуть казки.
І не звичайні, а летючі.
Як тільки нічка вкриє землю, казочки розлітались в різні боки.залітаючи в кожну хатину, де жили дівчинка чи хлпчик, даруючи дітлахам кольорові хороші сни.
Жила десь далеко у маленькому затишному будиночку крихітна дівчинка.
Цілий день вона гралась, сміялась і веселилась.