Звірята

За вікном періщив дощ. Великі холодні краплі на мить застигали на вікні, щоб потічками стекти по склу вниз, а десь на асфальті збігтися у калюжу.
Котик Ласунчик сидів поруч з вікном за столиком і снідав. Запашне какао з шоколадним печивом змусило прискорити поїдання каші.
Малюк тримав теплу чашечку і дивився крізь скло.

Мишеня сиділоло в нірці. Його кликала на вулицю Качечка, крякаючи вранці:"смачненькі зернятка для усіх маляток". У хлів по молоко корівка, що мукала тричі на день: "Я вже йду, молочко несу! Хто молоко п'є, той здоровим буде. У поле пісня жайворонка: "Здрастуй, сонечко ясне, Здрастуй, жито золоте, день новий прийшов до нас, Прокидатися вже час".
Але мама обіймала міцно і просила:

Того вечора ріжок місяця наче ховався в тумані.
Мандрівники дивились на зорі і місяць, на ялинки і сосни, поки все не зникло у сивому тумані.
Ще й попереду звідкись взявся стрімкий струмок. - Пора влаштовуватись на нічліг.

Кроленя Безстрашко вирушив у подорож. Він тримав лапку в кишені плаща, де причаївся равлик Шусть.
Кроленя стрибали лісовою стежкою, доки шлях не перекрив стрімкий струмок.
- Як же ми переберемося на той бік? - кроленя подивилось на товариша.
- Ти ж безстрашний. По камінцях перестрибувати будемо.
- Добре. Тільки тримайся міцно.
"Стриб-стриб-стриб!" І обоє вже залишили струмок позаду.

Одного ранку кроленя Ух прокинувся від того, що вітер відчинив вікно у його кімнату.
Малюк думав вже зачинити вікно і лягти знову в ліжечко, але, підійшовши до підвіконня, завмер.
Звідти пахло яблуками. Солодкими і соковитими, якраз такими, з яких матуся пече смачний пиріг.