Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Коту Василю дуже хотілося сметанника - торта на сметані і сметанним кремом перемащеним. Смакота! Бо ще й солоденький.
Але по сметану треба було йти на ярмарку.
А там! В'ялена рибка, ковбаска, сальце!
Вуса у кота розтягнулися, ніби намагаються всі пахощі і смаки впіймати. І очима він водить - вліво-вправо.

Під високою-високою стріхою хати, яку за її висоту назвали Говерлою, щось зашурхотіло.
Котик Байрактар відразу вирішив перевірити, що там коїться.
Він не боявся ні зими, ні ночі і був дуже е сміливим.
Тому впевнено пішов сходами вгору.
Але, як він не оглядав горище, порушників ніяк не міг знайти. Аж ось у кутку помітив невеличку мордочку хом'ячка.

"Який же я незграба," подумав ведмедик Бурко, коли зачепив плечем найбільшого вулика на лісовій пасіці.
"Оце помічник," - зітхнув старий борсук Сопун. Саме він разом з бобрами Зубом і Хвостом допомагали бджолам по господарству.
Але бобри нині лагодили після паводка греблю, а пасіку слід було привести до ладу, бо вчора буревій накапостив.
- Бурко, нумо разом! Швидше буде!

- Лесю, Лесю, ну скажи, що ти ніколи не з'їж мою цукерку.
Двоє лисенят Лесик і Леся сиділи біля тарілки з медовим і цукерками від Бджілки.
- Ніколи! Точно ніколи.
За три дні Леся побігла допомогти татові на пасіці, де жила І Бджілка.
Вдвох вони поновлювали похилені вітром вулики, покривали їх додатково мохом і підписали прутиками.

Гномик Тишко стояв над дідом казанком. Вгору підіймалися не пара, а справжня веселка.
Малюк розмішав зілля ложкою і зачерпнув трішки.
- Не смій!
Але перший ковток вже тепло річкою побіг до шлунка - пізно!
- Тобі мама не розказувала, що пити незнайомі напої не можна?
Дідусь швидко вихопив з рук малого залишки у ложці і вилив назад до казанка.
Веселка стала яскравішою.