Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Їжачку Колю до вподоби була рання осінь. Коли ще зелена трава і безліч грибів, але час від часу вітер зриває пожовкле листя.
Він любив вдихати ранкову прохолоду, коли повертався додому.

Десь далеко на Півночі, серед вічних льодів жив Північний Вітер.
Люди казали, що немає за нього могутнішого, злішого і руйнівного.
Але, що вдієш, якщо серед просторів Арктики інакшим не будеш. Без цієї сили ні крижину морем не поженеш, ні додому з далекої подорожі не повернешся.
Та якось так Північний Вітер втомився, що міцно-міцно заснув.

Лисеня Лесик вийшло на зимову прогулянку. Воно любило бігати по сніжку, ховатися за кучугурками, замітати хвостиком сліди, лякати допитливих білок, ганятися за зайченятами.
Але цього разу стрибок у сніг був не такий м'який, як завжди. Під снігом дрімав на санчатах справжній новорічний ельф. Таких Лесик у книжці бачив. А тут живий!
- Ей, ти що у нашому лісі забув?

Лис вискочив на узлісся І понісся до води. Він ніколи не бігав так швидко, як сьогодні, бо страшенно хотів наздогнати оту качку.
Але малому грудному хитрун тут не подобалося. Він боязко рушив через високу траву і опинився на на камені.
- Ках, ках, - почув він з очерету аж із другого берега.
Але як туди добратися?
Лист перевів погляд на воду. Звідки на нього дивився інший лис, очі в очі.

- Апчхи, апчхи!
Гном Редиска сидів на стільчику біля плити і раз за разом чхав.
Передним у казанку парувало найкраще гостре лечо. І маленький кухар перевіряв на нюх кількість спецій.
- Здається, я трошки переборщив із перцем, - засмутився він, але спробувати на смак не наважився.
За деякий час страва була готова, Редиска погасив вогонь та пішов відпочивати.