Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Лесик знову хвилювався. Тому погано спав.
- І чого ти крутишся, як в'юн, - питала мама, обіймаючи його.
- Я ж вперше піду з татом до села. На справжню ферму!
Лисиця й забула про це.
Усміхнулася, коли згадала, як сама вперше на ферму ходила, та й заспівала малому колискову.
Тато розбудив Лесика на світанку.

Древня річка гірко зітхала: її береги давно поросли очеретом, а вода, колись прозора і така смачна, стала зеленою й гіркою.
- Кхе-кхе, - кашляв десь на дні старий Сом.
Він ледь поміщався в углибині, щоб не торкнутися поверхні. А тоді, коли був малий річка була така повноводна, що по ній плавали кораблі.

Білочка Рудка стояла на порозі власної комори. Вона була впевнена, що у них з бабусею повну запасів, але коли заглянула до комори аж сіла з несподіванки. Подивилася зараз вліво і вправо а там пусто.
Пахло свіжою тирсою. І жодного натяку на горіхи та шишки.
Лише в дальньому куточку руденька побачила пір'їну.
"Дивно у нас таких птахів я не бачила."

Собачка Рудка рідко бувала на вулиці. Вона була домашньою твариною і любила гуляти лише по квартирі.
Та якось, весною, Рудка прокинулася від того, що їй важко дихати.
Вона спробувала загавкати, щоб покликати свого маленького господаря, але замість цього лише закашлялась.
Володя прибіг сам, він дивився у великі собачі очі і не міг нічого зрозуміти, тому покликав маму.

Скельця лежали по лісі то тут, то там. Прозорі, зелені, коричневі, більші і малі ховалися серед трави та між корінням.
Звідки вони ж тут взялися, жодне скельце не пригадувало.
Може, вони колись були гарними пузатими акваріумами чи чудернацькими вазами? А, може, улюбленою чайною чашкою? Чи пляшкою?
Настав гарний сонячний день. І промінці почали свою пробіжку по землі.
Зазирнули вони в ліс.