Skip to Content

Літачок-утікач

Іграшковий майстер знову взявся до роботи.
Цього разу він вирішив зробити заводного літачка, який вмів би літати.
Пів ночі пропрацював майстер над своїм творінням.
Нарешті літачок був готовий. Сам він був яскравого жовтого кольору з блакитними віконцями, звідки виглядали пасажири. Спереду у великому вікні сиділи пілоти. На крилах та хвості були червоні смужки.

Справжні друзі

Тепле літечко закінчувалось. Ведмежа Бурий вже навчилося ловити рибу і досхочу наїлося ягід.
А, ще кожного дня воно грається зі своїми друзями: їжачком Колючим, зайчиком Вухатим і білочкою Рудою.
Всі вони зустрічались на великій лісовій галявині.
Там росла травичка для Вухастика, ягоди для Бурого і Колючого, а біля галявини достигали шишки для Рудої.

Прийшла Осінь

На землю повільно спускався останній літній вечір.
Сонечко так сильно не хотіло прощатися зі своїм великим другом Літом, що вирішило затриматися на небі трішечки довше і помилуватися синьою гладдю ріки та пахощами садів, де дозрівали яблука і груші.

Про мамину помічницю

Одного ранку сонечко лагідно зігрівало землю.
Мати-білка вирішила прибратися у дуплі після зими.
А маленька білочка - мамина донечка - сказала, що буде допомагати.

Липовий Листочок

Пришла Весна.

Сонечко почало пригрівати все яскравіше і яскравіше. Повітря нагрівалось з кожним днем все більше. Річка, яка була вкрита товстим шаром льоду, раптом прокинулась, повільно потягнулася і крига на ній затріщала, а тоді попливла вперед, зменшуючись у розмірах від кожного дотику сонячних променів до води.

RSS-матеріал