Skip to Content

Як Коль до міста ходив

Їжачку Колю до вподоби була рання осінь. Коли ще зелена трава і безліч грибів, але час від часу вітер зриває пожовкле листя.
Він любив вдихати ранкову прохолоду, коли повертався додому.

Північний Вітер

Десь далеко на Півночі, серед вічних льодів жив Північний Вітер.
Люди казали, що немає за нього могутнішого, злішого і руйнівного.
Але, що вдієш, якщо серед просторів Арктики інакшим не будеш. Без цієї сили ні крижину морем не поженеш, ні додому з далекої подорожі не повернешся.
Та якось так Північний Вітер втомився, що міцно-міцно заснув.

Слоненя, яке боялося темряви

У далекій Африці, куди рідко потрапляють люди, жила сім'я слонів.
Та маленьке слоненя було незвичним. Воно залюбки гралися в хованки з мишенятами, але, як тільки спускалися сутінки, ховалося до мами під бока.
Малюку здавалося, що у траві на нього чатують страховиська, а гілки дерев нагадували скручені руки чудовиськ.

Як лисеня ельфа знайшло

Лисеня Лесик вийшло на зимову прогулянку. Воно любило бігати по сніжку, ховатися за кучугурками, замітати хвостиком сліди, лякати допитливих білок, ганятися за зайченятами.
Але цього разу стрибок у сніг був не такий м'який, як завжди. Під снігом дрімав на санчатах справжній новорічний ельф. Таких Лесик у книжці бачив. А тут живий!
- Ей, ти що у нашому лісі забув?

Новий друг

Лис вискочив на узлісся І понісся до води. Він ніколи не бігав так швидко, як сьогодні, бо страшенно хотів наздогнати оту качку.
Але малому грудному хитрун тут не подобалося. Він боязко рушив через високу траву і опинився на на камені.
- Ках, ках, - почув він з очерету аж із другого берега.
Але як туди добратися?
Лист перевів погляд на воду. Звідки на нього дивився інший лис, очі в очі.

RSS-матеріал