Skip to Content

Кухар Редиска

- Апчхи, апчхи!
Гном Редиска сидів на стільчику біля плити і раз за разом чхав.
Передним у казанку парувало найкраще гостре лечо. І маленький кухар перевіряв на нюх кількість спецій.
- Здається, я трошки переборщив із перцем, - засмутився він, але спробувати на смак не наважився.
За деякий час страва була готова, Редиска погасив вогонь та пішов відпочивати.

Єнотик Чу

У лісі, поблизу галявини, де любили відпочивати люди, жив Єнотик Чу. Прозвали його так тому, що все ЧУв, трохи ЧУдив, але найбільше казав "баЧУ" і "віддяЧУ".
Прокинувся він якось вранці, ліс вкрив легкий туман з озерця.
І Чу хотів набрати собі свіжих грибів, помити у озерці та поснідати.
Та, от халепа. Він нічого не бачив і не відЧував смачних запахів. Лише сморід.

Перше правило для лисенятка

Лисеняті Рудику нудно було сидіти на місці.
Спочатку він заважав бабусі робити варення на зиму.
Після цього намагався дошкуляти дідусю. Але той працював на пасіці, тому Рудик злякався бджіл і втік.
Тато майстрував дерев'яні годівниці для великих тварин, тому лисеня у майстерню і носа не посунуло - на тирсу воно нестерпно чхало.

Орисине бажання

Під ногами у Орисі виднілося невелике жужмо.
Дівчина нагнулася і почала перебирати: її торішня улюблена сорочка, братові штанята, Іванчина святкова спідниця. Брат із сестрою нині гостювали у хрещених, тому в хаті було надзвичайно тихо. Лиш у кріслі посопувала бабця над вишивкою.
І здалося їй на старості те шиття?!
Здавалося, що бабця перебрала дальню скриню зі спальні, поки батьки на полі.

Равлики-гості

У лісі, на галявині росли яголи суниці.
Равлики Стук і Гук прокинулися пораніше, щоб встигнути ними поласувати.
Стук глянув на сонце, яке щойно з'явилося над горизонтом і подумав: "Пора! Дорога дуууже довга".
Гук з іншого боку галявини помітив лиш одного промінця і подумав: "Рано ще, можна й поспати!"

RSS-матеріал