Одного травневого ранку жук Жоржинка полетів на іменини до Парижу.
Там, втомлений зупинився на балконі серед ніжних квітів і вирішив до вечора перепочити тут.
Він не знав, що з заходом сонця у цьому будинку прокидається справжній привид.
- У-у-у! - почув жук завивання.
Але коли побачив привида в окулярах, розсміявся, бо той виглядав дуже смішним.

- Колю, скрутися колобочком та спустися до старої сосни. Там тебе бабуся з яблуками чекає.
Малий їжачок ще не вмів так звертатися, тому повернувся на бочок і покотився вниз так.
Бабуся Голка стояла з кількома яблуками на поготові.
- Ось мамі на пиріг. А оці вам для мазі від комашні, - витягла кілька з-під фартуха, не таких гарних, як у лапах.

Коту Василю дуже хотілося сметанника - торта на сметані і сметанним кремом перемащеним. Смакота! Бо ще й солоденький.
Але по сметану треба було йти на ярмарку.
А там! В'ялена рибка, ковбаска, сальце!
Вуса у кота розтягнулися, ніби намагаються всі пахощі і смаки впіймати. І очима він водить - вліво-вправо.

Під високою-високою стріхою хати, яку за її висоту назвали Говерлою, щось зашурхотіло.
Котик Байрактар відразу вирішив перевірити, що там коїться.
Він не боявся ні зими, ні ночі і був дуже е сміливим.
Тому впевнено пішов сходами вгору.
Але, як він не оглядав горище, порушників ніяк не міг знайти. Аж ось у кутку помітив невеличку мордочку хом'ячка.

Чижик прокинувся сьогодні рано вранці. У нього було важливе завдання: знайти Весну, про яку всі говорили довкола.
"Хто вона?" - думав він, коли вилітав із гніздечка.
Спочатку Чижик заглянув у парк. Там цвіли тюльпани каштани бузок, але птах так і не знайшов Весну.
Раптом пішов дощ і Чижик сховався під велику парасольку біля дитячого майданчика.
Біля нього сиділа дівчинка.