Skip to Content

Таффі

Таффі сиділа перед вікном. Біла велика собака вважала цей килимок улюбленим місцем в хаті. Адже саме звідси можна було побачити схід сонця і піти будити господарів, літню зливу чи весняну грозу (від блискавок сховатися за великим диваном). Але. Що це? З сірого неба падає щось біле. Вкриває килимком траву, дах сусіднього будинку, тротуар. Ось кілька крихітних білих плям залишились на шибці.

Подарунок

Одного травневого ранку жук Жоржинка полетів на іменини до Парижу.
Там, втомлений зупинився на балконі серед ніжних квітів і вирішив до вечора перепочити тут.
Він не знав, що з заходом сонця у цьому будинку прокидається справжній привид.
- У-у-у! - почув жук завивання.
Але коли побачив привида в окулярах, розсміявся, бо той виглядав дуже смішним.

Їжачок, що робив усе навпаки

- Колю, скрутися колобочком та спустися до старої сосни. Там тебе бабуся з яблуками чекає.
Малий їжачок ще не вмів так звертатися, тому повернувся на бочок і покотився вниз так.
Бабуся Голка стояла з кількома яблуками на поготові.
- Ось мамі на пиріг. А оці вам для мазі від комашні, - витягла кілька з-під фартуха, не таких гарних, як у лапах.

Як котик по сметану ходив

Коту Василю дуже хотілося сметанника - торта на сметані і сметанним кремом перемащеним. Смакота! Бо ще й солоденький.
Але по сметану треба було йти на ярмарку.
А там! В'ялена рибка, ковбаска, сальце!
Вуса у кота розтягнулися, ніби намагаються всі пахощі і смаки впіймати. І очима він водить - вліво-вправо.

Гості

Під високою-високою стріхою хати, яку за її висоту назвали Говерлою, щось зашурхотіло.
Котик Байрактар відразу вирішив перевірити, що там коїться.
Він не боявся ні зими, ні ночі і був дуже е сміливим.
Тому впевнено пішов сходами вгору.
Але, як він не оглядав горище, порушників ніяк не міг знайти. Аж ось у кутку помітив невеличку мордочку хом'ячка.

RSS-матеріал