Skip to Content

Вушко і дерево

Біле ведмежа Вушко блукало льодовиком, на якому жило.
Вітру не було, вгорі сяяли зірки і вигравало північне сяйво.
У цей бік Вушко ще не потрапляло.
І тут воно побачило щось надзвичайне. На краю, майже над водою росло дерево. Зараз, зимою, воно було без жодного листочка.
А постійні вітри похилили стовбур так низько, що нижні гілки поркалися снігу.
Ведмежа зраділо, що знайшло щось нове.

Різдвяна історія

Сорока сиділа у гнізді.
Сьогодні вона вийняла зі сховку всі свої скарби. Ось стрічечка, яку вона знайшла на березі. А це годинник, залишений кимось під сосною. Шматочок дзеркальця, принесеного з міста, намисто, що колись ще бабуся поцупила на ринку. Кілька блискучих монеток, підібраних на тротуарах.
Тільки щось тут бракує.
"Радості," - білобока перестала радіти скарбам.

Совеня і перший сніг

Совеня підбігло до мами:
- Матусю, там на вулиці сніг! Нумо гуляти!
- Зачекай. От нову казку допишу і полетимо.
Малюк підійшов до віконця і дивився, як падали сніжинки донизу.
Ось і сусідня гілка вкрилася пухнастою ковдрою. Зелена глиця побіліла, як і усе довкола...
Хмари наче висіяли всі сніжинки і з легкістю полетіли кудись.
Окраєць місяця зачепився за гілку вгорі.
Але що це?

Гусеничка восени

Зелена Гусеничка за літо добре підросла.
Соковита травичка і росяна водичка, квітковий пилок і солодка малина з полуницею цьому допомагали.
Тепер вона сиділа на яблунці і спостерігала, як разом з вітром з дерева падають червонуваті листочки. А, іноді, цілі яблучка.
- Пора плести кокон, - сказала їй подруга Гуся.
І поповзла в невеличку щілинку між гілок.

Ласунчик

За вікном періщив дощ. Великі холодні краплі на мить застигали на вікні, щоб потічками стекти по склу вниз, а десь на асфальті збігтися у калюжу.
Котик Ласунчик сидів поруч з вікном за столиком і снідав. Запашне какао з шоколадним печивом змусило прискорити поїдання каші.
Малюк тримав теплу чашечку і дивився крізь скло.

RSS-матеріал