Skip to Content

Морський коник і веселка

Далеко в морі жив маленький коник.
А, щоб не потрапив він у зуби хижакам, був майже прозорий.
Як же морський коник заздрив яскравим рибкам!
Змилосердилось над Коником сонце у небі. І якось перетворило малого на справжню веселку.
Але, от біда, відразу ж помітили його кілька акул.

Овечка Поллі

Овечка Поллі стояла на пасовищі і спостерігала, як її кучерями грається вітер.
Вовна хвильками перекочувалася.
Як і трава внизу.
Поллі вхопила травинку перед самим носом, повернула голову, смикнула ще одну.
І поволегьки пішла до кошари. Якраз туди, здавалося, й дув вітер.
Там вже чекала мама.
Вітерець вмостився на соломі під дахом.
Стало тихо.
Поллі лягла біля мами.

Лев і пошта

Десь на краю африканської савани у справжній хатинці жив Лев, цар звірів.
Був він добрим і справедливим правителем.
А, що підданих мав багато, то й свої накази відправляв поштою.
Писав він документи на пергаменті. Тоді кликав до себе папугу-поштаря і відправляв з ним до адресата написане.
Та одного разу у Лева виникла ідея.

Асколотль

Асколотль дивився на небо.
Воно здавалось таким сірим і сумним, що малюк почав підійматися поближче до поверхні.
Як же він здивувався, коли побачив, що на воді плавають білі сніжинки.
Маленькі і більші падали вони з неба.
Асколотль повернув свої плавники, оглянув їх і подумав, що він зараз схожий на сніжинки.
Перед його носиком одна розчинилися у воді. "Але я не зникаю в воді. Я тут живу."

Ведмежа і чорниця

Ведмежа Ласунчик гуляло по лісі.
Раптом воно наступило на щось незвичне. На лапі залишилась фіолетово-синя пляма, яка ще й смачно пахла.
- Сніданок, - зрадів малий і почав шукати серед листя ягідки.
Чорні, з синім відливом чорниці сховалися то тут, то там.
Але за кілька хвилин задоволений і ситий Ласунчик повертався додому.
Мама-ведмедиця спочатку недовірливо глянула в бік ведмедика.

RSS-матеріал