Skip to Content

Дзвоник

Гном-садівник Дзвоник вийшов вранці з хатинки-пенька. Він перевірив, чи не розквітла ще чайна троянда, з якої сушив пелюстки до чаю і варив солодке варення. Та ні. Мабуть, ще не час, бо лише густо майоріли нарциси та тюльпани.
Ось над блакитними очками пролісків промайнув метелик.
-- Щось ти цього року рано свою троянду виглядаєш. Я ще й кульбабок-сонечок не зустрічав навіть.

Казка про ховрашка Печеньку

Жив біля поля з льоном маленький ховрашок.
Якось восени, коли ворухив він на пошуки їжі, несподівано знайшов пачку печива.
І таке воно було смачне, що гризун тільки його й гриз. Невеличкими порціями. Так цього печива вистачило малому на всю зиму. А всі знайомі прозвали ховрашка Печеньком.
От прийшла весна.
Не залишилося на полі ні сніжинки, а у пачці з-під печива жодної крихти.

Порятунок Привида

Напівпрозорий привид замку сидів біля руїн вежі.
Він давно вже покаявся у своїх вчинках. Але волі так і не отримав.
Скільки туристів бачив до цього часу? Стільки ж історію свого злочину чув...
-- Розказували мені колись лісові гноми, що знають вони таємницю, як звільнити Привида від прокляття, -- почув він пташині голоси якось на світанку серед дерев.

Пожежа на полі

Того ранку ніхто не передчував біди. Хохуля Хомка прокинулася разом з сонцем і побігла шукати щось на сніданок, радіючи теплим промінням. Скоро травичка знову зазеленіє, розцвітуть квіти.
Ось піднялися в небо пташки. Хто пісню заспівати, а хто і в пошуках їжі, залишивши гніздечка з крихітними пташенятами.
Тільки необережні людські руки опустили в суху траву ще не згаслого сірника.

Рудько вибачається

Поки мама готувала сніданок, Рудько ганяв м'ячика. Той покотився і збив улюблену мамину вазу.
Щоб уникнути дрібних скелець, малюк розвернувся, щоб утекти, але послизнувся на калюжі і, впавши, збив стільця. Стілець впав разом з скатертинкою зі столу, мисочкою меду і тарілкою печива.
На стукіт прибігла мама:
-- Що тут коїться?! Ти цілий, Рудько?

RSS-матеріал