Skip to Content

Пісочний детектив

Пес Робік любив відпочивати на морі. Тут не лише можна плавати і бачити безліч яскравих рибок, а й нарити у піску щось цікаве.
Так і цього разу: він витяг з-під купки жовтого піску ляльку-робота.
- Гав! Гав! - повідомив хвостатий детектив про свою знахідку.
Вона була в хорошому стані, тож довго лежати тут не могла.
До малого детектива підійшов його господар.

Разом

Велетень Незграбко йшов до свого друга гномика Скромка.
Він жив високо на горі. І до його хатинки велетню треба було пройти крізь ліс.
Біля лісової стежини росла молоденька сосна, яку Незграбко не побачив і зламав гілку.
Пощастило, що до друга залишалася рукою подати, і решта лісу вціліла.
- Скромку ти де? Ми ж мали разом гуляти!

Порятунок

Над селом потемніло.
Стара знахарка Маґда виглянула у вікно і побачила що над її хатою збираються сиві хмари. Їх ставало більше і більше, а всередині вже утворювався вир.
Старенька закрила фіранку і почимчикувала до полиці, спираючись на палицю. Її хустина вже коливалася від вітру. Але ноги в сталевих черевиках міцно трималися на землі.
- А щоб вам, вирішили бабу дістати?!

Фея Мелодія

- Чуєте музику?
Фея Любов глянула на сестер, але всі вони продовжували займатися своїми звичними справами.
- То тобі щось вчувається, - поправила окуляри Мудрість.
Але в наступну секунду музика стала голосніша і всі кинулись до вікна.
- Музика!
Поруч з будиночком на дереві ніколи не було чути музики досі.
Коли лісові феї відчинили двері, на порозі стояла вона.

Як дубок листочки дарував

Жив у одному лісі молодесенький дубок.
Ще два роки тому він був крихітним жолудем. А цієї весни увесь вкрився зеленим листям. Воно росло щодня, та й саме деревце тягнулося все вище до сонця.
Пронеслося тепле літечко, а осінь перетворила дубове листя у справжню бронзу.

RSS-матеріал