Жило десь на світі маленьке кошеня.
Мама його дуже любила, лагідно носила його з місця на місце, годувала та заспокоювала, коли малюк чогось боявся.
Але одного разу кішка пішла на полювання і не повернулась. Спочатку кошеня чекало маму вдома, але коли сильно зголодніло, вирішило пошукати її.
Малюк блукав вулицями, жалібно нявчав. але мама не озивалась.

На багатому городі в однієї господині чого тільки не росло.
Були там і цибулька з часничком, і соковиті помідори з зеленими огірочками, і жовтогаряча морква з солодким буряком, редиска з редькою, гарбуз та диня, лежебоки-кабачки, капустинка в ста кофтинках та пишна картопелька.
Якось городним жителям захотілось вибрати поміж себе головний овоч.

У одній дитячій кімнаті жило багато іграшок.
То дівчинка, що там господарювала, плавала на рибці, то танцювала з котиком, а то гралась з пірамідками і кубиками, то кладе спати ляльку.

Жило на зеленій фермі серед садів та городів фермі телятко з мамою і татком.
Поруч з ними жили і кури з курчатами, і качки з каченятами, і гуси маленькі й великі, і поросятка з свинями, і коза з козенятами.
Одного разу привезли і коней.
Ферма була великою.
Мама-корова вчила малюка бути ввічливим.

В одному селі жив чоловік з дружиною. Були вони дуже роботящі, тому жили досить заможно.
Так відбувалось рік за роком: чоловік з дружиною працювали, і ця праця приносила їм достаток.
Одного холодного осіннього вечора, коли ще й падав дощ, в їхні двері хтось постукав. На порозі стояла стара та бідна жінка.
-- Добрі люди, пустіть переночувати.