У діда був старий барабан.
Колись він був музикою і грав на ньому по весіллях. Та роки взяли своє. І сил грати на інструменті дід вже не мав.
Так і стояв барабан у подвір'ї, поки його не помітила сорока, бо був зі срібною пряжкою і позолоченими дзвіночками з боків.
І сорока надумала його собі забрати.
Та де ж там! Така мала! Але ж вперта!

Іменини в їжачка -
Мама Колю торт спекла,
Наварила з груш компоту,
Додала малини трохи.

Прикрасила нору листям
Та осіннім всім, барвистим -
Кетяги висять калини,
Ось у вазочці шипшина.

Білка принесла горішки -
Полузкають друзі трішки.
Зай Капусту і морквину
Притягнув на іменини.

Ведмежа принесло меду
До компоту й пирога.
Що у лісі всім ще треба?
Й так гостина немала!

Осінь повільно йшла лісом. Разом з сонцем золотила коси вербам і берізкам. Горобина та клен ще здалеку побачивши красуню вбрали червонувато-руді сукні.
Раптом вона побачила вогнище.
- Оце непорядок! Хто вогнище посеред лісу палить?
Але не встигла красуня розсердитися, як побачила поруч біля ліщини трьох діток.
А за кілька кроків від них батьки гриби шукають.

На світанку метушня
В вулику малому-
Раз бджола і два бджола
Зібралися в поле.
Хто з кульбаби мед несе,
Ну а хто з волошки.
Тільки Джмелик спить усе -
Притомився трошки.
Ось маленьке Бджоленя
Тихо підлетіло
І отому Джмелю
Свого пилку уділило.
Равлик виповз з-під листка,
Зойкнув випадково,
Бо на дихався пилка...
- Тепер їмо троє!
Тут нізвідки і жучок:
- Можна мені з вами?

Того сонячного ранку сова Пуга ніяк не могла заснути.
- Така гарна золота і сонячна днина! Як спати?!
Вона заварила собі горнятко запашної кави.
Кружечку власноруч виліпив сусід Кріт. А от сушити подарунок довелося вже самій сові, хоч вона й не дуже любила сонце.
Кава подіяла. Очі розплющилися сильніше, сонце вже не сліпило. І сова полетіла обдивлятися, що ж натворила Осінь у рідному лісі.