Мозок у свинки Пінкі аж кипів.
Вона запросила на іменини козу і овечок, а чим їх годувати, ніяк не придумає.
- О, капуста! Буде вітамінний салат!
Аж настрій покращився, коли свинка зірвала і нарізала капусту, моркву, додала туж'жи кропу та петрушки.
Друзі принесли іменинниці святкового торта від корови Кралі. І їм дуже сподобався салат.

У морі трубив велетенський ріг, скликаючи всіх до школи.
Маленький кашалот спізнювався. Йому треба було ще виконати мамине доручення - погодувати всіх черепашок.
Малюк хутко кинув їм листя морської капусти, схопив наплічник і поплив на уроки.
Та так швидко, що поруч зі школою не помітив і збив з ніг директора Омара Омаровича.

Жив на вулиці сірий котик.
Маленький і постійно голодний. І не тому, що ніхто його не годує, а тому, що швидко росте.
Все намагався у будинок пробратися, але ніхто його туди не впускав.
Тому залишалося лише бігати за ногами.
Іноді чкурне господині під ноги, а та його тапком зачепить, ніби покатати хоче:
- Маковію, ну що за звичка! Я ж тебе і збити можу, - чулося десь зверху.

Серед одного зеленого лісу жили сороки, ворони, горобці, дятли, щиглики, мови, білки, зайчики, їжачки, єноти.
Дружно усі доглядали за рідним лісом, влаштовували лісові свята, розчищали після буревію джерела.
Та так було не завжди.

Тої ночі книжечкам у бібліотеці геть не спалося. Великі та малі, товсті і геть тонесенькі зібралися довкола столу і радилися.
Найстарша і найтовстіша енциклопедія стояла посередині:
- Вони ж нас люблять, турбуються, щоб ми вчасно сюди повертались, лікують, коли якийсь хлопчик чи дівчинка необачно нас візьме і надірве папір. Як же нам подякувати нашим бібліотекарям?