Тісто оживало під руками. Тягнулося вправо і вліво, осідало під долонями і знову висувалося з-під пальців.
Воно стало гладеньким, трішки липло і пахло на всю хату ваніллю.
- Відпочинь трохи, - сказала ґаздиня і поклала тісто до миски, котру вкрила чистим рушником.
Сама ж поклала у тарілочки поруч горішки, родзинки та шоколадну крихту.
Тісто спершу дійсно відпочивало. Дихало, набиралося сил.

Акула Блакитний Плавничок зовсім не була злою. Вона любила водорості більше за рибу, з задоволенням спостерігала за медузами, грілася на сонці поруч хз мушлями і морськими зірками.
Але це не завжди було так.
Коли акула була маленькою, мама вчила її полювати, ловити рибу, ховатися.
Поки одного разу вона гналася за здобиччю і разом з рибою захопила пластикову пляшку.

Наближався Великдень. Бабуся сказала Іванці, що завтра вони пектимуть паску.
- Але, бабусю, я не вмію! - злякалася дівчинка.
Їй лише місяць тому виповнилося сім років. І раніше на кухні вона лише допомагала мити та чистити овочі.
- Йой, дитино, та ти ж не сама будеш! Поки батьки приїдуть, ми вже й напечемо! Що там тої роботи? Най опара зійде, з десяток яєць збити та родзинок покласти.

Кріт прорив новий хід і потрапив у справжню книгарню.
У напівтемному приміщенні він роззирався по боках, де попри стіни височіли повні стелажі:
- Як тут гарно!
Щоб краще бачити, гість дістався стола.
Аж раптом йому до носа потрапила пилинка з пера. Кріт чхнув так сильно, що впала чорнильниця, а довкола неї розпливлася калюжа.

Поле пахло дощем, який щойно закінчився.
Сонце вийшло так раптово, що метелик Цятка злякався промінця під листком.
- Треба летіти додому, поки знову не задощило.
Попереду з-під листка піднялася бджола.
Але летіла так повільно, що метелик її обігнав.
Він мчав до гаю.