Акула Блакитний Плавничок зовсім не була злою. Вона любила водорості більше за рибу, з задоволенням спостерігала за медузами, грілася на сонці поруч хз мушлями і морськими зірками.
Але це не завжди було так.
Коли акула була маленькою, мама вчила її полювати, ловити рибу, ховатися.
Поки одного разу вона гналася за здобиччю і разом з рибою захопила пластикову пляшку.

Наближався Великдень. Бабуся сказала Іванці, що завтра вони пектимуть паску.
- Але, бабусю, я не вмію! - злякалася дівчинка.
Їй лише місяць тому виповнилося сім років. І раніше на кухні вона лише допомагала мити та чистити овочі.
- Йой, дитино, та ти ж не сама будеш! Поки батьки приїдуть, ми вже й напечемо! Що там тої роботи? Най опара зійде, з десяток яєць збити та родзинок покласти.

Кріт прорив новий хід і потрапив у справжню книгарню.
У напівтемному приміщенні він роззирався по боках, де попри стіни височіли повні стелажі:
- Як тут гарно!
Щоб краще бачити, гість дістався стола.
Аж раптом йому до носа потрапила пилинка з пера. Кріт чхнув так сильно, що впала чорнильниця, а довкола неї розпливлася калюжа.

Поле пахло дощем, який щойно закінчився.
Сонце вийшло так раптово, що метелик Цятка злякався промінця під листком.
- Треба летіти додому, поки знову не задощило.
Попереду з-під листка піднялася бджола.
Але летіла так повільно, що метелик її обігнав.
Він мчав до гаю.

Цього літа було все інакше. Він дізнався таємницю.
Дідусь бобер розповів Бобрику про річку Мідну і Чарівну Вербу.
А ще пообіцяв, що, якщо малий йому допомагатиме, відвести і показати все.
Роботи було не дуже багато - нову греблю звести, щоб мати власне водосховище.
- А взимку, як вода замерзатиме, у нас буде ковзанка, - пообіцяв старенький.