Собачка Рудка рідко бувала на вулиці. Вона була домашньою твариною і любила гуляти лише по квартирі.
Та якось, весною, Рудка прокинулася від того, що їй важко дихати.
Вона спробувала загавкати, щоб покликати свого маленького господаря, але замість цього лише закашлялась.
Володя прибіг сам, він дивився у великі собачі очі і не міг нічого зрозуміти, тому покликав маму.

Івасикові було нудно. Хлопчик зайшов до ванної і почав перебирати там усілякі мила й шампуні.
Ось його дві баночки. Ось татова одна, синя. У мами ціла колекція - пінка для ванної, морська сіль, що пахне до чхання, маска, шампунь, кремів три штуки, гель для душу. У сестрички Катрусі оліййка і велика банка "для всього іншого".

Скельця лежали по лісі то тут, то там. Прозорі, зелені, коричневі, більші і малі ховалися серед трави та між корінням.
Звідки вони ж тут взялися, жодне скельце не пригадувало.
Може, вони колись були гарними пузатими акваріумами чи чудернацькими вазами? А, може, улюбленою чайною чашкою? Чи пляшкою?
Настав гарний сонячний день. І промінці почали свою пробіжку по землі.
Зазирнули вони в ліс.

Того літнього ранку за вікном весело щебетали пташки. Їх дзвінкі пісні кликали лапку вилізти з-під тонкої ковдри і побігти до тихої річки в кінці городу. Там вже чекав, щоб порибалити, тато Товстунець.
Ведмежа так і зробило. Взяло свою тонку вудку, зібрані вчора хробачки і пішло повз зелененькі огірочки та кабачки, рожеві ще помідори, соковиту малину і червоні ягідки порічок на кладку.

Довга літня днина налаштувала лисеня на пригоди.
На ферму вони з татом ходили вранці. В обід Лесик допомагав ведмедику Бурку на лісовій пасіці мед збирати.
А от що робити надвечір?
- Ой, і важка ця торба, - почув малюк з дерева.
Там сиділа лісова поштарка Сорока і зітхала.
- А що там, тітонько?
- Та видра у зоопарк дітям банку з мальками передала, щоб у ставку розвели.
- В зоопарк?!