З димаря високо в небо підіймався дим. Це домовичок Поль передавав послання своєму братові Жюлю.
Вони обоє залишилися жити в одному місті, але їхні будинки знаходилися на різних околицях.
Тому найшвидшим способом повідомити новини був димар.
У їхньої мами завтра іменини. Десять років тому старенька перебралася жити в село неподалік. І щороку в день народження вона чекала синів до себе.

Якось їжачок Коль вирішив попустувати.
Він вибрався з нори на узліссі і побіг до найближчого села.
Там забрався у курник, влігся клубочком у сідало і задумав налякати півня. Та Голосистий побачив гостя і вирішив його провчити.

Якось восени, коли мама-ведмедиця наказала Михасю готуватися до сну, ведмежа залізло у ліжечко і спостерігало за зірками на небі.
Воно так мріяло опинитися десь у космосі серед зірок.
- Ну, привіт, мале, - наче проблимала найяскравіша зірочка у вишині.
- Знаємо, знаємо ми твоє бажання, - додала її сусідка. - І виконаємо його.
Повз неї почала падати дрібна зірочка.

Якось вийшов Рак зі своєї схованки на дні ставка і заплутався клешнею у дірявому пакеті.
Дивиться, а довкола ще кілька плавають.
Упіймав їх і вже думав десь глибоко закопати, як побачив молодого Окуня під прозорим ковпаком банки.
Припідняв край горловини і звільнив полоненого.
- З того боку теж сміття купа, - забідкався Окунь. - Навіть бите скло є.

Якось жук-рогач залетів у село.
Найстарша Муха влаштовувала іменини на задньому подвір'ї закинутої садиби.
Тож Рогач зірвав найсвіжішу квітку і летів туди.
Бджоли подарували іменинниці велику банку меду.
А наш гість за квіткою її не помітив і впав.
Виліз він звідти увесь медовий.
- Що це за солодкий король до нас прибув?
Але медова троянда стала для комах найвишуканішою стравою.