Дракон Мишко потирав лапки. Наближалася зима, і щодня ставало все холодніше.
"Як зігрітися?" - бідкався крихітний дракончик.
Раптом у печеру залетіла за вітром велетенська шапка.
Мишко спочатку злякався її: "А якщо там хтось ховається?".
Та за кілька хвилин він заспокоївся і підлетів ближче. На дотик шапка була м'якою і теплою. Малюк відхилив її, пусто.
Чудова домівка!

Кіт почув стук. На вікні сидів крук.
Він ніс коту сир. І друзі сіли їсти. Але миша не спала. Вона бігла до сиру і впала, бо кіт затис їй хвіст. Крук і кіт дали миші сиру.
- Не кради.
А вона рада цьому.

©Марія Солтис-Смирнова

На одній високій горі, що аж небо підписала, жили троє драконів. Брати собі домівку не вибирали, бо колись давно тут, у кратері древнього вулкану, їх мама залишила три яйця. Куди вона з батьком полетіла, ніхто не знає.

Соня побачила їх здалля. Чорні, блискучі і з бантиками. Дівчинка схопила татову руку і помчала до прилавку.
Але її омріяне взуття було дуже великим.
-- Чи є у вас балетки меншого розміру? -- спитався татусь продавчиню.
-- Звичайно.
Невисока пані намагалася дістати з полички коробку з мештами для маленької красуні.
Софійка нетерпляче постукувала носочком правої ніжки об асфальт.

Русалонька Оффі сиділа на одній з великих каменюк, що визирали з-під води Волошкового моря.
Їй ще не дозволяли виходити на берег Соломинок, але на поверхню підійматися не забороняли.