Skip to Content

Нові квіти

Двері до бібліотеки розчахнулися, наче ворота чарівного замку.
Всередину увірвався легкий весняний вітер, що приніс ніжний квітковий духмянець.
Двоє відвідувачів, які ходили поміж стелажами здивовано переглянулися адже нікого не побачили ні на порозі, ні біля бібліотечної кафедри.
- Що за нечисть?!

Фартушок

Фартух шеф-кухаря йому був дуже великий.
-Еге-гей, рости ще, хлопче, - підсміювався Сірий з Вуханя.
Але племінник вжк готував краще за дядька.
Він у лісове кафе приходив перший і йшов останній.
Варив щавлевий борщ, пік морквяні пироги і смажив шпинатні млинці.
Але дядько ніяк не допускав молодого й жвавого зайця до головного - оформлення страв.
- От доростеш до мого фартушка, тоді.

Фартушок

Фартух шеф-кухаря йому був дуже великий.
-Еге-гей, рости ще, хлопче, - підсміювався Сірий з Вуханя.
Але племінник вжк готував краще за дядька.
Він у лісове кафе приходив перший і йшов останній.
Варив щавлевий борщ, пік морквяні пироги і смажив шпинатні млинці.
Але дядько ніяк не допускав молодого й жвавого зайця до головного - оформлення страв.
- От доростеш до мого фартушка, тоді.

Вітрова хатинка

На самісінькій вершині найвищої гори була хатина. Її стіни - сніг, обвіяний вітрами.
А як інакше може бути у Вітровій домівці.
Найстарший вітер - дідусь Ураган мав нестримну вдачу. Оселився він під стріхою, щоб мати можливість не лише через двері заходити, а й у комин при потребі вилітати.
Бабуся Хурделиця любила тільки зиму і танцювати. Була веселої вдачі та залюбки гралася з малими вітрами.

Зимове вариво

Сувора Зима помішувала у казанку вариво.
Додавала туди то жменьку інею, то ложку хуртовини.
Потім дмухнула колючим північним вітром:
- Готовий!
Горностаї, полярні сови, північні олені блукали поруч.
Вони цілий рік чекали цього вечора, коли Зима перед тим, як йти між люди, напоїть їх своїм тягучим напоєм, що пахне водночас медом з молоком і морозним ранком.

RSS-матеріал