Ще вдень біля Морквинки почав крутитися гарненький маленький цуцик.
Рудий-рудий. Тому й ім'я мав відповідне:
-- Рудько! -- покликала його маленька дівчинка, яка вийшла з будинку.
Цуценя відразу ж кинулося до неї: подруга несла тарілочку з теплим молочком і шматок хліба.
Пообідавши, руденьке звірятко прибігло до сніговика. лягло біля ноги-сніжки і просто заснуло.

Серед маленького містечка був гарний парк.
У ньому росло стільки різних квітів! Клумби з яскравими жовтими, червоними, білими та блакитними квітами мали різну форму.
А дерева…
Білокорі берізки -- стрункі красуні підіймали свої гілочки високо-високо, щоб сонечко ласкаво зігрівало їхні листочки.

Був гарний весняний деньок.
Ланна з мамою гуляли у парку.
Аж раптом дівчинка побачила попереду продавця з повітряними кульками.
Маленька побігла туди, хлопаючи в долоньки і весело сміючись.

Жила-була маленька дівчинка Аліночка.
Вона дуже сильно любила воду, тому спокійно хлюпалась у ванній.
Поки одного разу щось їй не сподобалось. Матуся не могла зрозуміти, чи водичка була загарячою, чи маленька посковзнулась, а цього ніхто не помітив.
З того часу для мами стало дуже важко купати крихітку.

Час у іграшковій майстерні кудись поспішав.
Прийшла зима, тому майстер був страшенно зайнятий. Лялечки, зайчики, ведмежата, машинки і літачки, кораблики, солдатики і гумові каченята лише встигали перезнайомитися.
Майстер навіть на ринок перестав ходити: покупці приходили прямо в майстерню.
Але короткі дні ставали все довшими, А сонечко пригрівало все яскравіше.