Десь, ніхто не знає, де саме, поміж лісом і річкою невеличкою ховалась галявинка, схожа на рукавичку.
І росли на тій галявинці чотири квіточки. блакитна і жовтенька, коричнева і червоненька.
З самого ранку, як тільки сонячне проміння торкалося травички на галявинці, розпускались пелюстки.
Одного дня на галявинку приповз равлик.

А чи знаєте ви, що на зірочці, яка перша ввечері з'являється на небі живуть казки.
І не звичайні, а летючі.
Як тільки нічка вкриє землю, казочки розлітались в різні боки.залітаючи в кожну хатину, де жили дівчинка чи хлпчик, даруючи дітлахам кольорові хороші сни.
Жила десь далеко у маленькому затишному будиночку крихітна дівчинка.
Цілий день вона гралась, сміялась і веселилась.

Десь серед духмяних літніх трав і зеленого листя лісу поблизу невеличкого містечка народився легкий вітерець.
І таким він був малим пустуном. То листочок підніме, щоб перший промінчик сонця розбудив білочку у дуплі. То травинкою зайчика налякає.
То одного разу ввірвався вітерець у містечко.

Одного разу в будинку, де жили двоє чудових маленьких дітей з'явилось щось таке цікаве.
З кнопочками, ручечками.
А ще йому для роботи потрібні були ниточки і тканина.
Ниточка весело крутилась-вертілась, залишаючи з допомогою голочки на тканині рівні доріжки.
"Ж-ж-ж!" -- шуміла машинка, привертаючи увагу братика і сестрички.
Вони навіть про іграшки на певний час забули.

Крихітка в коконі побачила яскраве світло.
Оченята швидко відкрились. Але поворухнути головою і тільцем було важко -- місця зовсім не вистачало.
Та й за спиною щось ворушилось.
"Крила!" -- зраділа ще у недалекому минулому гусеничка.
"Я -- метелик! Я вмію літати!"
Від такої радості крила розкрились повністю, а тендітний кокон розірвався.
"Які вони гарненькі!"