Skip to Content

Друзі для ниточки. Голочка і...

Ніночка втомилась. І мама її вклала спатки.
Киці одній стало не так цікаво, тому вона залізла на підвіконня, щоб спостерігати за пташками, які час від часу пролітали вгорі, або сідали поворкотіти з того боку шибки.
А жінка сіла над скринькою.
У її руках так і лежали ниточки. Зовсім невеличкі клубочки з тоненькими нитками. Ті, що так хороше лягають хрестиком чи гладдю.

Друзі для ниточки

Була в однієї жінки скринька. Така чепурна: з мереживом та квітами зі стрічок, з намистинками та гудзичками на кришці і з боків.
Та всередині цієї скриньки довго лежали без роботи деякі речі.

Ялинка

У дворі,десь якраз посередині між сніговиками росла ялинка.
Висока та пишна.
Зима щедро присипала її снігом, а зайці-морозці подарували гілочкам чарівні кришталики, що так гарно переливались у сонячних променях.
Та з самого ранку тут біля ялинки метушились діти.
Більші обтрусили увесь сніг, і всі зносили якісь коробки, щось вішали чи знімали.
Коли почало вечоріти, хтось крикнув:

Відлига

Кілька днів сніговики тішились великими морозами.
Дідусь часто походжав їхнім двором, виганяючи назад до теплих квартир надто сміливих хлопчиків та дівчаток.
Але старенький втомився.
І пішов додому відпочивати.
А сонечко того ранку вийшло таким бадьорим з-за обрію, що вітерець і хмаринки навіть не сміли до нього наближатися.

Як Капризулька Посміхулькою стала

Жила на світі маленька дівчинка.
Але ім'я її мало хто пам'ятав, бо крихітка любила поплакати, потупотіти ніжками, поверещати. Тому прозвали її Капризулькою.
Мама з татком сильно любили донечку і готові були для неї зробити все-все.
Але що робити, якщо маленька нічого не хоче сказати, а відразу у крик і плач.

RSS-матеріал