По засніженому лісу пробирались запрошені до вокзалу.
Добре було пташкам -- вони летіли, тому снігові замети не заважали літунам. Хоча їм на заваді був вітер. Він віяв підступно, поривами, кидаючи то синичку, то снігуря на кущі і чи соснові гілки.
Вокзалом слугувало великий старий дуб з дуплом внизу.
Фея постаралась, щоб колія була розчищена, але на ній стояв лише паровозик.

Три дні швець Їжак шив святкове вбрання, поки не запросив звірят.
Собі він зробив чорного капелюха з великими полями і білі штанці.
Мишки отримали червоні й блакитні платтячка і сині штанці для хлопчиків.
Сорочечки для всіх він пошив біленькі.
Зайчики красувались жовтим вбранням, а білочки зеленим.
Сова отримала білу накидку, прикрашену золотими зірочками. Скріплялась вона срібним місяцем.

Їжачок почав потріскування снігу десь поблизу, повернувся в ліжку у бік дверей і почав прислухуватись.
Але тут побачив конверт біля дверей.
Цікавість витягла колючого з ліжка.
А після прочитаного і увесь сон пропав.Ще й у двері постукали.
Їжачок пішов відчиняти: зайчики і білочки, горобці і снігурі, мишки.
-- Скільки гостей!
Кожен щось приніс: хто ягоди, хто корінці.

Свого конверта Сорока навіть з пошти не забирала -- все рівно збиралась туди, щоб сумку залишити.
І почитати листа.
Конверт з крихітним потягом притягував.
Білобока підлетіла, розірвала його:
Запрошення
На Святковий бал-маскарад, що відбудеться у замку феї в ніч Повного Місяця.

Небо над лісом тільки починало світліти, коли Сорока летіла до пошти.
Ось вже й дерево поруч, але перед дуплом-поштою голуби залишили цілу сумку листів.
"Ого, скільки! Мабуть, щось цікаве намічається!"
Взяла поштарка сумку в дзьоба, і полетіла.
Горизонт порожевів, випускаючи на землю перші сонячні промінці, а вони...