Одна бабуся дуже сильно любила квіти. Тому мала чудовий квітник.
Головною прикрасою його були дві троянди.
Одна -- яскраво червона. Особливо гарною квітка виглядала, коли ранкові промінці сонця виблискували у краплинах роси, що зібралися на квітці.

Сонечко піднялось високо-високо і ніби зупинилось, запрошуючи лісових мешканців швиденько робити свої справи, поки не скінчився досить короткий день.
Боровичок саме пообідав, і тільки рушив до дверей, як почувся стукіт.
Господар швиденько відчинив, а на порозі стояли Колючка і Круглячок. Їжачки щойно прокинулись, і прибігли просити у лісовичка допомоги: талий сніг підтопив нірки.

Якось Боровичок прокинувся від того, що біля хатинки дзвеніли краплинки води.
Сонечко ще лише сонно посміхалося з-за сусідньої гори, а з даху лісової оселі весело дзюркотіла вода.
-- Невже весна прийшла, -- зрадів лісовичок і підхопився з ліжка.
За дверима хатинки снігу поменшало і пахло прілою травою і хвоєю.
Навіть синички сьогодні співали радісно:
-- Весна іде, весна іде!

Зовсім поруч з охайним селом у невеликому ліску, де кремезні дуби вклонялись тендітним берізкам, де ліщина приятелювала з сусідкою горобиною, а зелені ялинки вночі любили погомоніти під спів вітру, жили їжаки.
Одного ранку, коли їжаки прокинулись, вони не впізнали рідного лісу: ягоди на калині і горобині налилися червоним, листя дубу і липи з зеленого стало жовтим або червоним.

У одному невеличкому місті, де рідко траплялись якісь надзвичайні події, люди були добрими і привітними. одного разу трапилась надзвичайна подія.
В автопарк відразу ж прибули дві машини. І непросто машини: одна біла з червоними смужками, а інша - червона з білими.