У одному невеличкому місті, де рідко траплялись якісь надзвичайні події, люди були добрими і привітними. одного разу трапилась надзвичайна подія.
В автопарк відразу ж прибули дві машини. І непросто машини: одна біла з червоними смужками, а інша - червона з білими.

У одному великому селі, де довкола на полях росло багато різних овочів, жив трактор Дир-Дир.
Взимку господар одягав на нього спереду величезну лопату, щоб розчистити дороги від білого снігу, весною причіпляв плуг, щоб виорати землю, влітку Дир-Дир возив причепа, щоб і сіно привезти, і урожай з поля.
Любив трактор свою роботу і виконував її з задоволенням, бо відчував, що потрібний тут.

Якось у кухні чарівниці було надзвичайно шумно. Наближався день народження господині, тому посуд і їжа хотіли приготувати чарівниці ранковий сюрприз.
- Давайте, приготуємо їй святковий сніданок - запропонувала миска.
- Господиня полюбляє млинці з шоколадом, - сказав холодильник.
Він точно знав всі смаки чарівниці, бо зберігав у собі всі запаси.

Біля одного озера з чистою-чистою водою жив пелікан.
Його дзьоб був такий великим, що туди поміщалось багато рибки.
Тому птах ніколи не був голодним – у нього завжди були запаси в роті.
Так він і звик з дитинства багато їсти.
Згодом пелікан так поправився, що йому важко було долетіти з рибкою до гнізда. Але він продовжував їсти все, що помістилось у великому дзьобі.

Неподалік одного мальовничого села, на крайній хаті якого бузьок збудував собі гніздо, було велике болото.
Довкола нього ріс густий очерет.
Саме там і поселилась гарненька чапля.
Добре, що жаб на болоті було багато, тому птиця ніколи не бувала голодною.
Бузьок полював на довколишніх полях. То тут,то там він знаходив або вужа або зелену жабку.