Якось Боровичок прокинувся від того, що біля хатинки дзвеніли краплинки води.
Сонечко ще лише сонно посміхалося з-за сусідньої гори, а з даху лісової оселі весело дзюркотіла вода.
-- Невже весна прийшла, -- зрадів лісовичок і підхопився з ліжка.
За дверима хатинки снігу поменшало і пахло прілою травою і хвоєю.
Навіть синички сьогодні співали радісно:
-- Весна іде, весна іде!

Зовсім поруч з охайним селом у невеликому ліску, де кремезні дуби вклонялись тендітним берізкам, де ліщина приятелювала з сусідкою горобиною, а зелені ялинки вночі любили погомоніти під спів вітру, жили їжаки.
Одного ранку, коли їжаки прокинулись, вони не впізнали рідного лісу: ягоди на калині і горобині налилися червоним, листя дубу і липи з зеленого стало жовтим або червоним.

У одному невеличкому місті, де рідко траплялись якісь надзвичайні події, люди були добрими і привітними. одного разу трапилась надзвичайна подія.
В автопарк відразу ж прибули дві машини. І непросто машини: одна біла з червоними смужками, а інша - червона з білими.

У одному великому селі, де довкола на полях росло багато різних овочів, жив трактор Дир-Дир.
Взимку господар одягав на нього спереду величезну лопату, щоб розчистити дороги від білого снігу, весною причіпляв плуг, щоб виорати землю, влітку Дир-Дир возив причепа, щоб і сіно привезти, і урожай з поля.
Любив трактор свою роботу і виконував її з задоволенням, бо відчував, що потрібний тут.

Якось у кухні чарівниці було надзвичайно шумно. Наближався день народження господині, тому посуд і їжа хотіли приготувати чарівниці ранковий сюрприз.
- Давайте, приготуємо їй святковий сніданок - запропонувала миска.
- Господиня полюбляє млинці з шоколадом, - сказав холодильник.
Він точно знав всі смаки чарівниці, бо зберігав у собі всі запаси.