Якось до бабусі прийшли двоюрідні братики Даринки.
Хлопчики жили неподалік, тому частина їхніх іграшок перебувала у бабусі. Спеціально для них дідусь змайстрував великий ящик.
Молодший братик Івасик відразу ж побіг у комірку, де лежав ящик з іграшками. Малюк шукав свій барабан з паличками. Він перевернув цілий ящик, але свого музичного інструмента не побачив.

Коли Тетянка була у бабусі, одного дня дівчинку повезли гуляти на саночках до лісу.
Татко і мамка по черзі везли свою крихітку. Дівчинка загрібала сніг рученятами, затягнутими в червоні рукавички. Зовсім скоро вони стали схожими на якісь дивні їжачки. Батьки весело сміялись, стряхуючи залишки снігу.
- Так і ручки стануть мокрими, -- казала мама.
- Сухенькі, - відповідала маленька.

На довгі зимові канікули, які були у татка на роботі, Тетянка з батьками поїхали до бабусі.
Бабуся жила у невеличкому селі поблизу гір.
Тут дівчинка ближче познайомилась з курочками і гусочками та побачила і навіть погладила справжню корову.
Бабуся їй одного разу показала, як корівку доїти, щоб було молочко.

Матуся покликала дівчинку до вікна:
- Дивися, доцю, перша зірка зійшла!
Маленька вже добре знала, що це означало: можна було б сідати вечеряти. Тим більше, що на столі вже давно красувалась макітра з кутьою, яку вони ще зранку вдвох з мамою почали готувати.
І хоча Іринці було всього чотири рочки, дівчинка старанно перебирала горіхи і намагалась розтерти мак.

Цілий день з лялечками гралась Даринка. Вона їх і годувала, і казки їм розказувала. Та й спати клала їх біля себе.
Але матрьошки ніяк не могли заспокоїтись.
Іграшковий Дід Мороз розбудив їхню цікавість, сказавши, що вночі справжній Мороз принесе подарунки.
Тим більше, що до бабусі приїхали ще й дядько та тітка зі своїми дітьми.
Оце подарунків має бути!