У зеленому хвойному лісі жило багато ялинок.
Всі вони були різного віку та росту.
Наближалось свято Нового року.
Саме до цього свята у ліс приходили люди і вирубували ялинки.
А ті були раді, що, хоч і висохнуть, та побачать свято.
Між великих і гарних ялинок вже кілька років росла невеличка смерічка.
Вона була така непримітна, що ніхто з людей і не глянув на неї.

Домовичок Миколка вже кілька раз допомагав господині на кухні.
Одного дня вони борщ варили, іншого тушкували курочку з овочами, навіть кілька днів назад пекли пиріжки. Такі пухкі і смачні, з вишеньками.
Миколка вирішив, що цього разу на кухні впорається сам.
Тим більше завтра свято, і домовичок хотів влаштувати всім сюрприз.

А ти знаєш про святого Миколая?
Саме про того, що дітей любить і подарунки слухняним діткам під подушку кладе.
Сидить святий цілий рік високо на небі, на великій хмарині.
Звідти він дивиться, як поводяться діти на землі.

Був тихий зимовий вечір десь у середині грудня.
На великому ліжку сиділи мама з маленькою дівчинкою Софійкою.
Їй вже було аж два рочки, і маленька дуже любила, коли матуся розповідала їй казочку.
Та сьогодні мама розказувала не звичайну казку, а легенду про святого Миколая, адже через кілька днів свято і Миколай має принести Софійці подарунок, бо вона була дуже слухняною дівчинкою.

Був суботній спокійний ранок.
Тетянка прокинулась швидше за всіх, покликала маму і вони пішли на кухню. Дівчинка поїла свою кашку, а потім разом з матусею почали готувати млинці.
Мама дістала яйця і соду, доця взяла кефір і почалось.
Тетянка хотіла збити яйце, а воно впало не у мисочку, а повз неї.
Поки Тетянчина мамочка діставала борошно, дівчинка висипала всю соду у тісто для млинців.