У великому місті, де мешкало багато дітей, а дорослі лише приходили в гості, жив маленький хлопчик. А прозивали його Хитрунцем-Брехунцем, бо нічого він робити не вмів, лише хитрував та небилиці розповідав.
А дітям, крім казок-небилиць небагато треба, тому малого хитруна у місті всі любили.
Але до пори, до часу. Поки малюк не почав обманювати друзів.

Якось у теплій країні на березі синього моря у гарячому жовтому піску з яйця вилупилась черепашка. І була вона дуже маленькою.
Коли крихітка подивилась довкола, вона не побачила жодної живої істоти. Маленька дуже засмутилась: ніхто її не чекав, ніхто не бачив її народження, ніхто не гратиметься з нею тепер.

Наймолодший брат-гном був страшенним скупердяєм. Він не любив ділитися ні з ким і нічим. Тому й прозвали його Жаднюгою.
Одного разу брати попросили Жаднюгу сходити в ліс по ягоди. Той охоче погодився, бо знав гарний ягідник, де вистачило б ягід для всіх.

У місті, де жили лише машини, автобуси і трамваї та тролейбуси, в великому місті десь на окраїні жила сім'я велосипедів.Тато і мама ходили на роботу, а їхній малюк ходив у садочок.
Одного разу велосипедик захворів трішки, тому залишився удома.
Та вдома ж не цікаво.
Іграшки вже всі давно знайомі, книжечки всі переглянув, нових розфарбовок теж не було.

Якось дуже давно ще до появи людей на землі оселилося на одній з хмарин подружжя.
А були і чоловік і жінка такими легкими, що й не падали. Його звали Грім, а дружину - Блискавка.
Ох, і любили вони посваритися, особливо, коли з їхньої хатини-хмарини починався дощ.