В одному лісі, зовсім не зеленому і темному, а з великими яскравими квітами замість трави, з чудернацькими деревами-парасольками з різнобарвними листочками жили кролики.
І був серед них маленький сіренький Куць -- невгамовне кроленя. Матусі доводило щодня його штанці прати. А улюблена смугаста сорочечка то об гілочку порветься, то гудзичок загубить.

В одному лісі, зовсім не зеленому і темному, а з великими яскравими квітами замість трави, з чудернацькими деревами-парасольками з різнобарвними листочками жили кролики.
І була серед них маленька біленька Кроля -- велика модниця. Шила собі платтячка сама. А на прохолодну погоду одягала гарне рожеве пальто.

Давно чи не дуже, але жила сім'я -- мама, тато і синочок Дмитрик.
Спочатку малюк, поки спав і їв, не любив, коли довкола шуміло й гуркотіло.
А вдома тихо не бувало -- то комбайн мамі допомагає картоплю терти, то пилосмок підлогу прибирає, то машинка пральна працює.
І, хоч перші два були галасніші, але пральна машинка -- головна мамина помічниця -- працювала щодня.

Десь у казковому лісі ховається нірка. І живе там Лисичка зі своїми дітками. Тато-лис на полювання ходить, а матуся малечу доглядає та розуму повчає.
Лисенята -- такі собі діти -- не могли на місці всидіти, то кігтики точили об корінці у найдальшому куточку нірки, то наввипередки ганяли серед колючок і свої пухнасті шубки подерли.

Якось вранці на листок умостився крихітний слимачок.
Почав смакувати листячком, аж бачить -- з іншого боку теж хтось є.
Глянув -- і наче в дзеркальце подивився: два рожки, два очка і черевоніжа.
Та на спинці у двійника було щось тверде і велке. З блискучими крапельками води, які в сонячних промінцях іскрились крихітними веселками.
-- Ти хто? -- спитав Слимачок.
-- Я равлик. А ти хто?