Звірята

На великій лісовій галявині зібрались школярі.
Зайчики Вухастий і Косий прийшли сюди вперше.
Вони з острахом подивились на вчительку сову Розумницю.
Але задзвонив дзвінок і куцохвості новачки зайняли вільні місця за партами.
Вухастий сів біля білочки Прудкої, а Косий з їжачком Голочкою.
Ті жили не так далеко від них, тому після уроків з читання, лічби і маскування всі рушили в один бік.

Якось, коли Ігорчик прокинувся, на нього чекав справжній сюрприз.
У вітальні стояв акваріум з корабликом всередині.
А між зелені рослин плавала сіра рибка.
Малюк підійшов ближче. Він притулився носиком до скла. Та це налякало рибку.
-- Рибка -- друг! -- сказав хлопчик.
Але вона сховалась за кораблик.
Тут до Ігорчика підійшла матуся.

У затишній нірці, подалі від посторонніх ніжились в обіймах єнотиха зі своїм малюком.
Іноді вони переставали обійматися для того, щоб поласувати чимось смачним, або прогулятись яскраво-зеленим весняним лісом.
І, хоч малюк з кожним днем все сильніше виростав, та матусю від себе відпускати боявся.
Одного разу мама сказала:

В лісі, серед опалого листя і запашної хвої, під старим великим пнем жили зайчики.
Тут недавно з'явились маленькі зайченята. І в одної крихітки були дуже довгі вушка.
Вони їй страшенно не подобались -- заважали гратися і стрибати, постійно плутались під лапками.
Навіть братики і сестрички не хотіли з Довговушкою гратися. І часто над нею сміялися.

На лісовому озерці серед очерету було одиноке гніздечко. Жила там качечка Крячечка.
Якось, коли була вона ще каченям, гнався за нею по бережку лис Рудий Хитрун. Впіймати -- не впіймав, а лапку зачепив. Та так сильно, що ходити качечці було важко.
А під найближчою ялиною жили зайці. Всі -- любителі погратися і пострибати. Тільки був серед них найменший, що любив над іншими позадиратися.