Звірята

Маленьку кицю Маркізу щойно принесли до нового дому.
До цього вона ніколи не розлучалась з матусею. Маленькій стало так сумно, що, коли господарі полягали спати, Маркіза гірко заплакала. Тут так сумно. Немає і братиків, з якими кішечка любила гратися, і мами, що ніжно облизувала всіх кошенят, коли ті лягали спати.
Навіть молока не хотілось.

Цуцик Рей приїхав у гості. Якраз була глибока ніч, тому малюк відразу ліг спати.
А наступного ранку, коли малюк прокинувся, випив свіженького молока, пожував всі домашні тапочки, які знайшов у коридорі, Рей почав проситися на вулицю.
Господиня не заперечувала – її маленька онучка також йшла гуляти.
З неба їм привітно усміхалось сонечко, лагідно виблискуючи на листочках дерев краплинами роси.

У одному великому лісі був всього лише один струмочок.
Джерельце витікало з невеличкого пагорба на одній з лісових галявин, а потім текло майже через цілий ліс.
На тому пагорбі, звідки било джерельце, ріс величезний дуб. Він і захищав маленький струмочок від пекучого літнього сонця.
Але, от біда, з кожним роком дерево сохло все більше. Тінь його ставала меншою і джерельце також.

Одним теплим літнім ранком край стежини серед поля зустрілися черв'ячок, багатоніжка і равлик.
Сонечко якраз підійнялось з-за обрію, і на траві довкола блищала роса.
Товариші задумали поснідати. І всі однією травинкою.
Так як черв'ячок полюбляв корінчики, то він і вирушив до травинки під землею.
Листочки привернули увагу багатоніжки і вона швиденько побігла туди.

Одного разу у гарної собаки, що жила...
А чи не у вашому дворі?
Так от.
З'явилися у собаки двоє маленьких цуценят.
Одне з них було великим боягузом, тому постійно сиділо біля мами.
А от інше...
Ні, не думай, що воно було сміливим.
Просто цуценя було маленьким і нерозважливим, але ну дуже допитливим.
Воно цілий день могло питатися у мами: