Ігорчик був зовсім маленьким хлопчиком.
Він навіть ходити не так давно почав.
От тільки була у нього проблема.
Коли мама починала малюка одягати, як маленькі пальчики починали плутатися й губитись.
Тому й не любив Ігорчик одягатися.
І як не просила його матуся, щоб він одягнувся, хлопчик вивертався і втікав.
Хоча хлопчик сильно любив гуляти.

У однієї хорошої маленької дівчинки було сильно неслухняне волоссячко.
Дівчинка Маринка була ще досить маленькою, тому її волосся щодня розчісувала матуся.
От тільки волосини сильно любили гратися між собою у плутанки. І, як тільки гребінець покладеться в шухлядку, як вони вже заплутаються.
- Треба вже мити голову, - казала мама.

У однієї крихітної дівчинки, яка страшенно любила купатися, була ціла колекція плаваючих іграшок. Серед них сімейство бегемотиків та родина каченяток займали перше місце.
Та одного вечора татусь приніс маленькій нові іграшки - різнокольорові рибки. Серед них ще й краб з восьминогом причаїлись.
Тому й купання вийшло дуже цікавим.

У одного маленького хлопчика була одна проблема.
Як тільки приходив вечір, і пора була лягати у ліжечко, коли малюк солодко позіхав, його оченята відмовлялися закриватись.
Тут ось у чому була річ: дитяче ліжечко стояло біля самого вікна, а фіранка була нещільною.
А ввечері на небі відбувається стільки цікавого.
Тим більше, що й гілки сусіднього дерева доросли майже до вікна.

У одному великому лісі був всього лише один струмочок.
Джерельце витікало з невеличкого пагорба на одній з лісових галявин, а потім текло майже через цілий ліс.
На тому пагорбі, звідки било джерельце, ріс величезний дуб. Він і захищав маленький струмочок від пекучого літнього сонця.
Але, от біда, з кожним роком дерево сохло все більше. Тінь його ставала меншою і джерельце також.