Того ж вечора, коли сонечко Крапка вперше літав, після обіду він попрямував зі своїм друзями мурашками шукати щось смачненьке на галявині.
Не встигли вони пройти повз дві чи три травинки, як прямо перед малюком з'явилось щось велике і зелене з дивними зігнутими лапками.
- Не заважай, - промовив незваний гість і, зігнувши лапки ще сильніше, зник кудись.

Мама з татком уже кілька днів готували дівчинку до приходу свята.
Розповідали їй, що всі будуть їсти пасочку і бити викрашені яєчка. А ще матуся говорила, що Тетянка допомагатиме яйця малювати.
І от прийшла субота. Дівчинка з батьками завітали в гості до бабусі, яка саме пекла паску. Маленька разом з бабусею спостерігала за випіканням.

Одного року, навесні, коли сонечко вже достатньо пригрівало землю, а всякі жучки просиналися від сплячки, у сімейства корівок народилось маленьке жученя. І було воно таким крихітним, що на його крильцях не помістилось більше однієї крапки. Тому його так і назвали - Крапкою. Крапка був дуже товариським жучком.

Зима закінчилась.
І одного дня, коли Тетянка пішла на прогулянку, вона не помітила на землі снігу. На його місці були маленькі калюжки.
А через кілька днів дівчинку щось вранці розбудило. Коли вона відкрила сонні оченята, то почула, як за вікном співає пташка.
"Так гарно," - подумала маленька. Вона ж не чула пташиного співу з осені.
Та й сонечко вже нарешті пригрівало у віконце.

Жила якось на світі дівчинка Соня.
І Соня було не тільки іменем, а й головною рисою характеру цієї дівчинки.
Вона могла спати і вдень і вночі. Взагалі могла не вставати з ліжка, якби не їжа.
Та одного разу до неї в гості приїхали дві старші двоюрідні сестрички.
От мама і розбудила Соню вранці:
- Йди, познайомся з Юлею і Танею.