У крихітної дівчинки було дві ручки помічниці.
І такі вони були сестрички-подружки, що у всьому одна одній допомагали: разом дівчинку хлюпали у водичці, разом пірамідку складали, разом очка потирали, коли маленька хотіла спати.
Та дівчинка підросла. Вона спочатку спробувала тримати ложку однією ручкою під час їжі, пізніше ж нею узяла олівчик, щоб помалювати.

Якось вранці матуся Тетянки сказала дівчинці, що вони сьогодні підуть до лікаря.
Крихітка трохи побоювалась цих людей у білих халатах.
Та мама заспокоїла: тьотя-лікар лише перевірить, чи вона повністю здорова, послухає і подивиться горло Тетянки.
Дівчинка погодилась.
- А, якщо ти здорова, зробимо тобі укол, щоб ти не хворіла.
Маленька не любила уколів.

У одного маленького хлопчика зовсім недавно з'явилися зуби.
Але з кожним місяцем їх ставало все більше, а малюк не знав, що їх треба чистити.
Та й матуся, яка бігла вранці на роботу, а синочка залишала на бабусю, про це чомусь забувала.
Багато справ у неї було.
От якось, коли хлопчик прокинувся дуже рано, він побачив, як тато з матусею чистили зуби.

Календарна зима вже позаду, але люта сива баба не хоче поступатися своїм місцем господині молоденькій зеленоокій красуні Весні, хоча та вже рушила в дорогу до будиночка володаря землі.
Та хитра Зима то заморозить річку, то засипле снігом поле, то інеєм у парку дерева покриє.
Ніяк не хоче здаватися.
От тільки молода та гожа Весна не зупиняється, а впевнено прямує вперед.

Жив собі маленький хлопчик.
А це був дуже жвавий малюк.
Але він страшенно не любив умивати лице.
А на нього і пилюка сідала, і їжа залишалась.
Мама спочатку тягла сина до умивальника силоміць.
Але їй це згодом набридло. Бо хлопчик подорослішав, тому тепер, коли вже добре бігав, утікав вранці від мами подалі.
Так продовжувалось кілька днів, а може й тижнів.
Малюк дуже любив усміхатися.