Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

В одному великому-превеликому лісі серед ялинок і сосенок, берізок, грабів і лип жило багато різних звірят.
Зайчики-стрибайчики, що полюбляли гризти кору та корінці, їжачки-колючки, що на голочках яблучка і листочки носили, білочки, які любили горішки понад усе.
Але всі вони любили лісові грибочки.
Хоча знайти хороші було дуже важко. І зараз розкажу, чому.

Хом'ячок Щокатий прокинувся від сонячного промінчика, що намагався добратися прямо в очі.
Він виглянув з хатинки. День вже давно дарував всім тепло.
-- Треба зробити зарядку!
Пропищав гризун і побіг до свого колеса.
"Дивно, нікого вдома нема.!
Він звик, що до клітки відразу прибігав хтось з дітей.

Цей ліс пах затишком, плекав між деревами дитячі спогади і пестив ранковими промінчиками.
Мама-олениха вже чекала великого переходу з оленятами. Через ліс, річку і лан.
Ген-ген до іншого лісу аж на горі, де на них чекає теперішній дім.
Оленята носилися поруч, перестрибуючи корінці і камінці.
Менше дитинча намагалось зловити на корі сосни сонячного зайчика.

Якось дуже-дуже давно, коли іграшковий майстер тільки починав творити, він змайстрував годинника.
Для своєї донечки.
На кінчику великої стрілочки причепив кошенятко, на коротку стрілочку-фігурку красуні-дівчинки.
А циферблат прикрасив...

У однієї матусі, що жила у Великому лісі і ходила на чотирьох лапах було двоє донечок-білочок.
Обоє ще зовсім малими любили оддягати гарні сукні і крутитися перед дзеркалом.
Вони, граючись, танцювали і співали.
І мріяли.
Руденька мріяла співати гарно-гарно. Так, щоб увесь ліс прислухався.
Прудка ж хотіла стати балериною.