Глибоко-глибоко в морі, де майже не видно сонечка у печері жила акула.
І була вона самою звичайною: полюбляла рибку, тому часто плавала полювати.
Та одного разу сталася неприємність: маленька рибка, втікаючи від хижака запливла у пусту мушлю.
Акула ж так розігналась, що вдарила мушлю, вона розкололась, і шматочок застряг між зубами.

У синьому-синьому морі поблизу берега жили дельфіни.
Неподалік на березі було невеличке рибацьке селище.
Дельфіни разом з людьми виходили в море рибалити.
У одного рибалки був маленький син. Малюк страшенно любив море але тато його не брав з собою.
Тому одного разу хлопчик побіг за татом до човна, заліз туди і сховався під сіткою.
Рибак взяв усе потрібне, і човен виршив у море.

У одному теплому морі, біля самого дна, жила сім'я восьминогів.
І був там малесенький восьминіг,який тільки недавно народився.
Спочатку він лише лежав і перебирав ніжками.
"Як їх багато! І навіщо вони?!" - думав малюк.
Трохи пізніше він спробував звестися на ноги, але вони були такими незграбними,що восьминіг-крихітка впав і розплакався.
- Що трапилось? - схвилювалась мама.

Молодша сестра Весна поспішала, щоб змінити Зиму на землі.
Цього року біла володарка снігів особливо лютувала: насилала на землю хуртовини за хуртовиною, а її помічники Холодний Вітер і Мороз теж працювали багато - перший знімав дахи з будинків і перевертав дерева, а другий заморозив навіть швидкі гірські річки.
Тому Весна хотіла порадувати людей.
Вона всміхнулась землі лагідним сонечком.

Почалась зима.
Маленький Павлик сидів перед віконцем і дивився, як падає перший сніг.
Завтра вони з мамою підуть гуляти.
А зараз вже пора пити молочко і лягати спати.
Хлопчик зустрічав сонечко посмішкою.
- Мамо, пішли гуляти! - закричав малюк.
- Ти тільки прокинувся. Ще треба вмитися і поснідати, - лагідно відповіла матуся, обіймаючи синочка.