На великій річці Ніл жив крокодил Нел.
Але він відрізнявся від своїх родичів тим, що не їв ні птахів, ні тварин. А полюбляв банани.
Тому й товаришував з мавпами, які ділилися з Нелом цими фруктами. Самому ж крокодилу на високу пальму не залізти.
Дуже рідко до Нела прилітав великий папуга, що знав людську мову. Він розповідав крокодилу багато цікавого.

Одного дня сорока, що була лісовою листоношею, принесла на крилах телеграму для фей.Ті неймовірно зраділи, бо дуже рідко отримували телеграми.
- Читай швидше, - просили сестри Мудрість.
Та розгорнула листок:
- Дорогі лісові феї, запрошую вас в гості. Ваша Зубна Фея.
- Ой, я так довго не бачила нашу подругу! - крикнула на радощах Доброта.

Жив у далекій Африці поблизу великої ріки носоріг.
Щодня він щипав соковиту травичку і спостерігав, як граються метелики.
Та була у носорога справжня біда - він не мав жодного друга.
Всі тварини, які приходили пастися на луг, коли бачили величезний ріг на носі, відразу втікали.
Не знали вони, що добрішої тварини за носорога не буває.

Якось, коли сонечко Крапка став уже зовсім дорослим, а в лісі і на лузі не залишилось більше нічого невідомого, жучок вирішив полетіти в село.
Бджоли, які іноді пролітали повз домівку Крапки, розповідали, що там цікаво. А ще росте багато всякої смакоти.
Тому Крапка прокинувся наступного дня рано-рано, коли сонечко пустило на землю свої перші промінці.

Цуцик Рей приїхав у гості. Якраз була глибока ніч, тому малюк відразу ліг спати.
А наступного ранку, коли малюк прокинувся, випив свіженького молока, пожував всі домашні тапочки, які знайшов у коридорі, Рей почав проситися на вулицю.
Господиня не заперечувала – її маленька онучка також йшла гуляти.
З неба їм привітно усміхалось сонечко, лагідно виблискуючи на листочках дерев краплинами роси.