За вікном періщив дощ. Великі холодні краплі на мить застигали на вікні, щоб потічками стекти по склу вниз, а десь на асфальті збігтися у калюжу.
Котик Ласунчик сидів поруч з вікном за столиком і снідав. Запашне какао з шоколадним печивом змусило прискорити поїдання каші.
Малюк тримав теплу чашечку і дивився крізь скло.

За вікном крихітної хатинки-дупла у старому дубі завивав вітар, час від часу запрошуючи до танцю то поодинокі краплинки, що не втрималися на хмаринці, то пожовклі листочки граба чи клена.
Лісовий гномик Грибочок пив теплий чай і читав свіжу газету, яку вранці принесла Сорока.
"Зима близько!" кричав заголовок на першій сторінці.
- Так це значить, що свята наближаються! - зрадів гномик.

Мишеня сиділоло в нірці. Його кликала на вулицю Качечка, крякаючи вранці:"смачненькі зернятка для усіх маляток". У хлів по молоко корівка, що мукала тричі на день: "Я вже йду, молочко несу! Хто молоко п'є, той здоровим буде. У поле пісня жайворонка: "Здрастуй, сонечко ясне, Здрастуй, жито золоте, день новий прийшов до нас, Прокидатися вже час".
Але мама обіймала міцно і просила:

Її надули, коли на вулиці падав дощ. Такий сильний, що спочатку Кулька з вітрини не бачила на вулиці нікого і нічого.
Потім краплі на вікні зменшилися, шум трішки стих, а Кулька побачила яскраві парасольки над поодинокими гуляками.
Ось вітерець струсив з клена лишню воду. Разом з краплями падав і багряний Листочок. Він зачепився за шибку і на кілька хвилин затримався навпроти зеленої Кульки.

Того вечора ріжок місяця наче ховався в тумані.
Мандрівники дивились на зорі і місяць, на ялинки і сосни, поки все не зникло у сивому тумані.
Ще й попереду звідкись взявся стрімкий струмок. - Пора влаштовуватись на нічліг.