Того ранку Мишеня прокинулось ще вдосвіта.
Воно виглянуло з нірки і побачило над головою щось жовте, кругле і велике.
"Сир?" - подумало малятко.
"От би дістати його!"
Мишеня піднялось на пеньочок поруч, потягло лапки догори - далеко!
"Може, на дерево залізти? Треба якнайвище. Тільки на ньому Совуня живе."
Малюк подивився довкола і згадав про три високі сосни з іншого боку.

А чи знаєте ви, малята, що звірята ростуть дуже швидко.
Якось двохрічне ведмежа блукало лісом.
Воно, граючись, залізло на дерево. І буркотіло собі під носика, що гілочка одна дуже гостра, а інша не така товста, щоб його витримати.
Піднявся на горбок Буркотунчик:
"Яка гарна гірка!" - подумав він, скрутився калачиком і клубочком покотився донизу.
Незчувся, як опинився у просторій норі.

З горнятка підіймалась легка пара з ароматом кориці і ванілі.
Пампушка, склавши крила, сиділа на вікні з книжкою.
У двері влетіла Зефірка - сестричка-фея з рожевим волоссям:
- Ти знову переварила какао! Досить читати на кухні!
- Але ці історії такі чарівні! Про принцес, лицарів, драконів і замки!
- Треба цю книжку для тебе переписати.

Одного разу через прочинену кватирку на кухню залетіла Оса.
Вона була дуже голодною, тому швидко обнюхала стіл і сіла на ножа.
Той був дуже великим. Він пахнув яблуками і гостя почала облизувати його. Але таким гострим, що Оса навіть боялась поранитися. Вона дуже обережно бігала по лезу. Один раз лапки посковзнулись і Оса ледь не впала.

Того ранку Давид прокинувся з відчуттям, що сьогодні на нього чекає справжня пригода.
Він зістрибнув з ліжка, швиденько вмився і сів поближче до нового конструктора.
Треба було скласти піратський корабель і хлопчик взявся до справи.
Кілька разів довелося, звичайно, заглянути до інструкції. І ось красень з чорним вітрилом вже готовий!