"Як весело в садочку," -- думала Сашуня, збираючись вранці з мамою.
Вчора вони всі малювали хустинки для лисички-сестрички, сьогодні гуртом співати і танцювати будуть.
Може, ту пісеньку про лисичку, що й матуся співає?
Весело перебираючи ніжками, вони попрямували з дому.

Чарівник Все Можна сидів перед своєю магічною кульою і уважно вдивлявся у дитячі личка.
--Мамо, а можна, я не буду лягати спати? -- з надією питалась мала Софійка. --Там по телевізору має новий мультик йти, а я його пропущу.
-- Сонечко, а звідки візьмуться сили для нових ігор?
І засмучена крихітка разом з мамою йшла до ліжечка.
Картинка змінилась.
--Андрійку, не можна торкатися лампочки!

" Мама знову на кухні," -- подумав Тарасик і пішов помагати татові ремонтувати його машинку.
Колеса на іграшці чомусь позлітали, і тепер татусь старався їх повернути на місце.
Викруткою погрався, ключем покрутив, але колеса чомусь погано тримались.
-- Буде літак! -- і малюк з татусем підняли машинку високо-високо.
Матуся якраз закінчила готувати обід, і всі могли піти погуляти.

Пройшла осінь, залишаючи землю обсипаною жовтим, коричневим та багряним листям, залишаючи хмарне небо і голі поля.
Тільки Чарівниця Зима легкою ходою йшла землею. Де ступить, легкий іній залишить. До якої гілочки торкнеться, там легенький пушок залишить, на яку водичку дмухне, там тоненьку кригу залишить.
Вже і ведмеді з їжачками сплять у лісі, зайчики теплі білі шубки одягли, а Снігу нема.

У сорочиному гнізді метушня.
Мама-сорока своє єдине пташенятко будить:
--Прокидайся, Довгохвостику, до школи спізнишся!
Малюк повернувся боком, втягнув шийку сильніше та й спить далі.
--Прокидайся, синку! Як же неуком бути? Треба в школу ходити.
А той спить.
На великому дубі в цей час зібрались усі пташенята. І маленькі і більші уважно слухають вчительку Сову: