Skip to Content

Природа

warning: Creating default object from empty value in /usr/local/www/talesworld/www-root/modules/taxonomy/taxonomy.pages.inc on line 33.

Ранкові пригоди промінчика

Крайчик неба став потрохи світлішати. Він вкрився легкою рожевою пелюшкою, наче ще до сих пір не хотів прокидатися.
Перший промінчик сонечка виглянув з-за горизонту, розбудивши рожево-мрійливе небо.
Малюк пробігся по хмаринці, опустився на землю і почав милуватися собою у крапельці роси на павутинці.
Тільки таке поблискування розбудило павучка. У нього ж стільки планів на сьогоднішній день.

Про країну Веселкову

Колись дуже-дуже давно, коли звірі ще вміли розмовляти, а квіти мали справжні ноги, якими бігали, наче малі діти, існувала на самім краю світу Веселкова країна.
А жили там кольори. У кожного кольору, з яких складалась Веселка, було власне місто, у якому жили і відтінки.

Останній снігопад

Вже на вулиці лютував лютий.
Та й не лютий, а Зима лютувала, адже скоро віддавати земля Весні.
А ще стільки снігу залишилося в коморі.
От і вирішила біла бабуся наприкінці свого господарювання добре посипати землю.
Викликала свого помічника Мороза, щоб той теж не байдикував, вигнала з комори найбільшу снігову хмарину...
На землі стояв тихий передвесняний вечір.

Про лісову пожежу

Якось вітер пригнав величезну хмару до лісу.
Всі звірі там просили дощу, бо навіть струмочки пересохли від засухи. Гинули лісові квіточки.
От тільки хмара була така розлючена, що її розбудили, а вона саме дивилась веселкові сни, що влаштувала над лісом справжнісіньку зливу. А злість виганяла громом і блискавками.

Про грім і блискавку

Якось дуже давно ще до появи людей на землі оселилося на одній з хмарин подружжя.
А були і чоловік і жінка такими легкими, що й не падали. Його звали Грім, а дружину - Блискавка.
Ох, і любили вони посваритися, особливо, коли з їхньої хатини-хмарини починався дощ.

RSS-матеріал