Природа

По землі лісами й полями ходила Осінь.

Одного холодного осіннього дня на небі відпочивала одн-однісінька хмара.

Але вона була дуже великою і аж сивою. Та й дуже важкою, бо вже кілька тижнів літала по небу, збираючи окремі краплинки та маленькі хмаринки. Вже втомилась. От і зупинилась та й почала спостерігати за землею.

У дворі одного багатоповерхового будинку була велика і чиста пісочниця.

Навколо саме розпочалась справжня весна: зійшов сніг і дерева стали вкриватися маленькими листочками. Сонечко гріло все більше і пісочок у пісочниці висох.

В будинку жило мало дітлахів, які б гралися там.

Пришла Весна.

Сонечко почало пригрівати все яскравіше і яскравіше. Повітря нагрівалось з кожним днем все більше. Річка, яка була вкрита товстим шаром льоду, раптом прокинулась, повільно потягнулася і крига на ній затріщала, а тоді попливла вперед, зменшуючись у розмірах від кожного дотику сонячних променів до води.

Одного літнього дня, коли сонечко лагідно зігрівало омиту дощем землю на узліссі з'явився вітерець.
Він був такий маленький і легенький, що нікому не приносив нічого, крім задоволення.