Голочка через поле добрався до села.
А там такий галас!!!
Кури квохчуть, гуси гелгочуть, качки крякають, корови мукають...
Згадав їжачок, що їв він давно.
Дивиться, ворота.
А на них зверху з кожного боку сторож стоїть!
Хвіст догори підняв, чуба розпушив!
Один півник рябенький. А інший сіренький.
-- Стій, хто йде!
Їжачок від здивування аж сів.

А лаванда все цвіла, розливаючи над полем неймовірний аромат.
Барвистий метелик Синє Очко сів на листочок, вдихнув
І від п'янкого запаху впав на спинку.
Подув легенький вітерець і допоміг Метелику піднятися. Синє Очко вжихнув чистого повітря, відштовхнувся від лавандового листочка і полетів додому.
Треба бути обережнішим серед цих ароматних квіточок. Краще до них не наближатися.

У містечку Під Літнім Сонцем жили собі кроленята .
Дехто городи копав і моркву вирощував.
Інші на світанку шукали у воді скарби-мушлі, які з приливом несло до берега.
А малі кроленята у схованки між будинків гралися і на гойдалці каталися.
На гойдалці, що злітає, здається, аж до неба, каталися всі, крім малого Куцохвостика.
Він боявся висоти. Добре, що мешкав він на першому поверсі.

Принцеса чайної церемонії
Одного разу принцеса Золотоволоска, яка проживала в Ліліпутії, запросила до себе на чаювання кілька подруг.
Коли вони прийшли, то побачили не звичайні стільці, а пнрнвернуті велетенські чашки, які стояли на блюдечках. -- Добре, що стіл залишився нормальним, - засміялась Фіалка.
-- І чайник, -- додала Піонія. -- А ще чай.

Того року була пізня весна, а погода так швидко змінювалася з сонячної на дощ з градом, з затишшя до ураганного вітру, що лісові мешканці геть розгубилися.
Так і застудилась мама-кроля, коли бігала на галявину за соковитою травою для своїх кроленят. Чхає й кашляє вона.
Вухастики маленькі зібралися купкою і думають, чим їй допомогти.
Старший Білохвостик сказав:
- Треба малина і мед.